НАРКОЛОГИЯ. ВЕРА. ЖИЗНЬ.

УВАГА! НІКОЛИ НЕ КУПУЙТЕ КОТА В МІШКУ. ПЕРШ ЗА ВСЕ ТРЕБА ДОБРЕ ЗНАТИ, ДО КОГО ЗВЕРТАЄТЕСЬ ЗА ДОПОМОГОЮ. ДУЖЕ УВАЖНО ДОЧИТАЙТЕ ДО САМОГО КІНЦЯ ГОЛОВНУ СТОРІНКУ САЙТУ

Без віри взагалі важко розраховувати на будь-яку перемогу. Але це не про нас.

Сьогодні виповнюється 20 років авторській методиці нашого земляка — «Свобода без коду».

Водночас перший пацієнт Олександра Григоровича не вживає алкоголь із 1984 року, відколи молодий лікар лише закінчив медичний інститут.

Та до створення власної методики були роки наполегливої праці, безперервного пошуку, безцінного досвіду й непростих професійних випробувань.

У 1989 році Ніна Федорівна Холодіонова з Орджонікідзе, за порадою знайомих, приїхала до Вінниці саме до Олександра Овсянюка. Через тяжку алергію майже на всі знеболювальні препарати будь-який наркоз був протипоказаний, хоча небезпечну пухлину потрібно було терміново видаляти.

Лікар допоміг. Операція завершилася успішно. Навіть рубця майже не залишилося. Сам Олександр Григорович пояснює той випадок лише одним — абсолютною вірою пацієнтки.

Невдовзі вінницька преса опублікувала статтю «Операція без наркозу», а всесоюзна «Комсомольська правда» — матеріал «Вінницький лікар» зі світлиною Олександра Овсянюка, хірурга Василя Дучала та видаленої пухлини розміром із кулак.

— Саме після цієї публікації мене запросили до Москви, — згадує Олександр Григорович. — Тоді тривала боротьба з пияцтвом. Але, на жаль, деякі високопосадовці самі страждали від алкогольної залежності, а їхні діти — від наркотичної. Їм була потрібна анонімна допомога.

У 1989 році в столиці СРСР на лікаря чекав новий успіх. Його запросили проводити всесоюзні лікувально-оздоровчі радіосеанси у програмі «Музика і психотерапія».

Попри популярність, він завжди уникав гучної реклами. Але й сьогодні збереглися фотографії та відеозаписи тих років, де лікар відкрито, індивідуально допомагає людям.

Це була справжня високопрофесійна альтернатива гучним і скандальним «екстрасенсам» того часу.

«Я відповідаю лише за свою роботу!» І сьогодні Олександр Григорович також принципово повторює ті самі слова.

Автор методу «Свобода без кода» об‘єднав наркологію і духовність — з повагою до віри та світогляду кожної людини. Це не зовсім стандартне, але саме ефективне комплексне лікування. Але якщо хтось бажає отримати лише метод «кодування» — нема проблем. Доктор володіє всіма ефективними методами, в тому числі і особистими.

Люди пам'ятають переповнені концертні зали на початку 90-х років.. Аншлаги. Квіти. Щирі слова вдячності.

Сам лікар каже, що прагнув запалити в людських серцях три свічки — Надії, Віри та Любові.

На творчих зустрічах люди просто зі сцени відмовлялися від алкоголю, куріння й переїдання. Чимало з них позбувалися тяжких недуг.

І сьогодні в кабінеті лікаря висить картина, подарована відомою художницею, яка, за її словами, також повернулася до життя майже «з того світу».

Після розпаду СРСР Олександр Овсянюк повернувся до рідної Вінниці. Але щоб знайти своє місце вже в незалежній Україні, довелося майже все починати спочатку.

— Чому в столичній залі вишикувалася така черга людей із квітами? Невже Ви були популярнішим за Софію Ротару?

— Куди мені до Софії Михайлівни? Я лише звичайний вінницький лікар. Можливо, людям подобалося те, що кожному з них я повертав одну квітку назад.

— Чому на сцені стояло так багато пляшок і банок із водою?

— Я неодноразово повторював, що нічого не «заряджаю», як Алан Чумак. Але люди не хотіли слухати…

— Чому Ви підтримали офіційну заборону масових сеансів?

— Тому що з'явилося надто багато небезпечних шахраїв і самозванців. Один навіть назвав себе моїм учнем і танцював на сцені «лікувальну» лезгинку. Із такими речами не жартують.

Навішування ярликів, змішування різних понять, методів і людей в одну купу — це не шлях до істини. Це лише створює хибне уявлення та заважає об'єктивно оцінювати факти.

— Що б Ви хотіли побажати нашим землякам?

— Будьте єдині. Перемагайте зло. Вірте!

Бесіду з Олександром Григоровичем провів Святослав Нагорний.