ШЛЯХ НА ВЕРШИНУ

Мабуть, істинній мудрості нас не навчають ні в школах, ні в інститутах. На жаль, на творчих дітей іноді починають насильно тиснути науками «з вищої математики». Але ж у них є зовсім інші схильності і таланти. З іншого боку, природжений математик, якому «ведмідь на вухо наступив», дуже погано почуває себе на уроках музики. Навіщо так болісно давити на дитячу психіку? Де результат? Хіба це особистий підхід?

В дитинстві я був солістом у шкільному хорі, писав вірші, придумував смішні історії та розваги, дружні шаржі, приколи та анекдоти. Домашні завдання я списував у обдарованої математичної однокласниці Броні. Вона знала все! А її глухонімий батько спритно шив на дому дефіцитні жіночі чобітки! В ті часи «розвитого соціалізму» на прилавках не було багатьох «дефіцитних» товарів. Однокласники сміялися, що в житловій кімнаті Броні ходять кури, прив'язані мотузкою за одну ногу. Але мої друзі теж списували у неї рішення складних завдань. Нарешті у мене виникли серйозні проблеми з принциповим учителем математики Абрамом Єфимовичем і я опинився на чужій території. Він кричав: «Воно ще ходе в музичну школу? А нужники чистити!». З'явилася реальна загроза відрахування зі школи з «вовчим квитком». Моя рідна сестричка була круглою відмінницею та золотою медалісткою. І я відчував себе безперспективним невдахою.

Моя матуся - це вічний борець за екологію природи та за екологію людської душі, автор публікацій і поет-пісняр. Вона швидко перетворює смітник у квітник. Одного разу рідна мати моя побувала на концерті віртуозного піаніста і вирішила, що це моя доля. Тоді мені на останні гроші купили фортепіано: «Ти повинен стати знаменитим!». Однак мені не подобалась примусова «любов» до класичної музики. Вона і так постійно лунала на єдиному сірому телеканалі поруч з балетом «Лебедине озеро» і нерухомими військовими співаками «а ля кабзон». Я ховав під мостом папку з нотами і проводив час з друзями на вулиці. Я курив, випивав, грав в карти на гроші.

Моє музичне «навчання» швидко підійшло до кінця. Попередній палац культури у Хмільнику повністю згорів, хоча поруч знаходились пожарне відділення та річка Південний Буг. Але в заспаних пожежників навіть не виявилось води. І ось нарешті, у нашому новому палаці, відбулося урочисте відкриття з концертом випускників музичної школи. В залі зібралося чимало людей. Але що мені робити на великій сцені? Свій музичний твір я не вивчав по нотах і підібрав класику на слух. Мені було і соромно, і смішно. Але я шукав свій шлях в житті.

День медичного працівника - для мене це реальне свято, бо я займаюся улюбленою справою. Мене підтримує вся сім'я. Це власні рідні лікарі, психологи і вчителі.

Співак, поет і композитор Олександр Розенбаум – спадковий лікар. Мати - акушер-гінеколог, батько - уролог. Сам Олександр п'ять років пропрацював лікарем "швидкої допомоги". Він навіть одружився з однокурсницею, яка є рентгенологом.

Письменник Антон Павлович Чехов також навчався в медичному університеті у відомих професорів. Завдяки його медичному баченню з'явилися неповторні літературні образи чеховських лікарів.

Михайло Булгаков в 1916 році з відзнакою закінчив медичний факультет Київського університету. У роки Першої світової війни він працював лікарем у прифронтовій зоні. Але його знають в народі лише завдяки яскравій письмовій творчості.

Відомий письменник Василь Аксьонов також був лікарем. Це великий друг України, хоча в Росії така принциповість сьогодні не вдячна та небезпечна.

Андрій Макаревич колись також пішов "проти лінії партії". В 1977 році був відрахований з архітектурного інституту через схильність до рок-музики, але таки закінчив вечірнє відділення. Проте, його зоряний час - це легендарна група «Машина часу». І сьогодні Андрій також відкрито і рішуче заявляє: «Крим - це Україна». Не випадково він є автором і виконавцем найсильнішою пісні: «Не варто прогинатися під мінливий світ». Це справжня благородна людина!

Кримський архієпископ Лука був великим хірургом, професором і священиком. Він не зламався під тиском мракобісся. Сьогодні його шанують в православ'ї, як святого. Це є велика, вічна і сяюча душа.

В чому сенс життя? Де шлях до успіху? Лише в життєвих уроках і екзаменах. Колишній пацієнт не вживав алкоголь навіть в «АТО». Він повернувся в родину тверезим, здоровим та неушкодженим. Чоловік влаштувався на хорошу роботу, привів інших пацієнтів і піднявся ще вище. Хочеш на нову сходинку – підніми ногу і зроби крок віри!
Юному Василю Ломаченко батьки поставили ультиматум: "без танців про бокс навіть не мрій". Мама з татом пояснили: для спортсмена що головне - ноги, а у кого ноги найсильніші - у танцюристів.

Але головне – позбавитись від зайвого, повірити в наше вище «Я», знайти свій шлях і йти тільки вперед.

Вінниця. «Свобода без кода». Лікар Олександр Овсянюк.